- самовладання
- özüni qolda tutuv
Українсько-турецький словник. 2009.
Українсько-турецький словник. 2009.
самовладання — я, с. Здатність володіти собою; витримка, холоднокровність … Український тлумачний словник
самовладання — іменник середнього роду … Орфографічний словник української мови
безтямний — а, е. 1) Який утратив самовладання, розуміння, свідомість. || Який виявляє ознаки нестями; нестямний. || Викликаний великим збудженням; несамовитий. || Викликаний алкогольним, наркотичним сп янінням. 2) перен. Надзвичайно сильний, величезний … Український тлумачний словник
губитися — гублю/ся, гу/бишся; мн. гу/бляться; недок. 1) Зникати, ставати, робитися невидимим, непомітним. || Поширюючись і зливаючись із чим небудь, втрачати свою силу (про звуки, запахи і т. ін.). || Ставати неможливим для дослідження. || Переставати… … Український тлумачний словник
звомпити — плю, пиш; мн. зво/мплять; док., діал. Втратити самовладання; розгубитися … Український тлумачний словник
знаходити — джу, диш, недок., знайти/, знайду/, зна/йдеш і рідко ізнайти/, найду/, на/йдеш; мин. ч. знайшо/в і рідко ізнайшо/в, шла/, шло/; док., перех. 1) Шукаючи, виявляти кого , що небудь десь. || Виявляти, відкривати внаслідок спеціальних розвідок,… … Український тлумачний словник
зриватися — а/юся, а/єшся, недок., зірва/тися, зірву/ся, зі/рве/шся, док. 1) Переставати триматися на чому небудь; відокремлюватися від чого небудь (про щось зачеплене, прикріплене або те, що висить, і т. ін.). || Відокремлюючись від гілки, падати додолу… … Український тлумачний словник
мінитися — міню/ся, мі/нишся, недок. 1) Те саме, що мінятися 3). 2) Втрачати самовладання під впливом якихось переживань. 3) Затемнюватися на короткий час; меркнути. 4) чим. Сяяти різними тонами, кольорами; переливатися, грати (див. грати 7)). || без… … Український тлумачний словник
невитриманий — а, е. 1) Який не вміє володіти собою, не має достатньої витримки, самовладання; нестриманий. 2) Який відступає від прийнятих правил, норм і т. ін … Український тлумачний словник
нестямитися — млюся, мишся; мн. нестя/мляться; недок. і док., від чого і без додатка, розм. Утрачати самовладання від сильного хвилювання, збудження і т. ін., не знати, що робити … Український тлумачний словник
нестямний — а, е. 1) Який утратив самовладання, перебуває у стані несамовитості; надто схвильований, збуджений. || Який виражає несамовитість, збудженість. 2) Надзвичайно сильний; несамовитий … Український тлумачний словник